Потрібна допомога?

Консультації

Маєш проблеми в сім’ї? Ми тут, щоб допомогти! Безкоштовні поради професійних сімейних консультантів з питань стосунків і подружнього життя!

On-line консультація

Зрадив чоловік – як пережити і пробачити зраду?

Як не боляче і гірко про це писати, але мій чоловік мене зрадив. Як же все відбулося? Разом ми уже більше 9 років, 4 роки одружені (наскільки я знаю із книг із сімейної психології – це криза сімейного життя), нашій дитині 1,5 року. До народження дитини – все наче було нормально, були звичайно сварки, але загалом все було добре. З чого все почалося – я почала відчувати, що щось не так, що він від мене віддаляється. На мої спроби поговорити, він говорив, що все нормально, що просто стомлений. Це почалося десь приблизно коли дитині було 8 місяців і я вийшла на роботу, із дитиною залишилась няня. Я також була досить стомлена: цілий день робота, ввечері домашні клопоти, вночі також вставала до дитини – дитина ще була на грудному вигодовуванні, таким чином, себе назвати не стомленою я також не могла. Але далі все ставало ще гірше. Я відчувала, що він від мене віддаляється, його додому не тягне взагалі, як він говорив, що вдома «постійний напряг» (ниє дитина, сімейні клопоти – це все не його). Почав все більше залишатися на роботі, говорив, що роботи все більше і більше – чоловік має власний бізнес). Наступний етап – це те, що на мої спроби поговорити – він почав говорити, що до мене в нього вже нема тих почуттів, що були колись, нема того бажання до мене, що було колись. Ми поговорили, я йому сказала, що таке відбувається у багатьох, що люди звичайно приїдаються одне одному, вже стають менш цікавими один одному, втрачається новизна, але повинно залишатися тепло в душі, повага, взаєморозуміння, ми повинні більше бувати разом, приділяти увагу один одному, звичайно, що мені це зараз робити важко, бо практично всю свою увагу я приділяю дитині (яка й так цілий день з нянею), але сім’ю потрібно будувати – це багаторічна праця, все просто так не приходить. А далі вже взагалі стало практично неможливо жити, він приходив з роботи весь час незадоволений, його нервують розкидані іграшки, те, що дитина ниє, те, що не попрасована сорочка... А мене на все не вистачає. І ось нарешті відбулась ця розмова, я його допиталась, доколупала (як він каже). Я кажу йому: «Я розумію, що в тебе є інша. Хто вона?». Він спочатку заперечував, а потім признався. Каже «так, ми з нею вже близько 9-ти місяців (я з того моменту і почала все відчувати), але у нас лише платонічна любов». Чоловік говорить, що вони не спали, але це брехня – судячи із смс, яке я пізніше прочитала в його телефоні. Він каже, що «ми дуже кохаємо одне одного». А почали зароджуватися ці почуття коли я була на 8- мому місяці вагітності (це його слова), але він старався побороти ці почуття в собі. Потім народилася дитина, нові відчуття, нові обов'язки. А потім все почалося знову, в один прекрасний день признався їй, сказав їй, що дуже її любить і не може без неї – і вона відповіла взаємністю, сказала, що теж це відчуває. А до мене нічого не відчуває, каже, що його тримає лише те, що він дуже любить нашу дитину. «Вибач мене, я тебе невартий і т. д.». На моє питання, що він збирається робити далі, сказав, що буде старатися побороти ці почуття в собі. А тепер трохи про неї. Як це не підло, але вона можна сказати наш спільний друг. Вона працює в мого чоловіка в офісі, уже більше 4-х років. Практично всі спільні друзі, багато спільних свят проведених разом. Як же почали зароджуватися ці почуття – вони проводили багато часу разом, вона цікаво вміє розказувати (якщо потрібно прибрехати кольорово – таку рису в її характері виділяли всі наші спільні знайомі). Він жалівся їй на домашні клопоти, вона їх аналізувала? Звичайно, в дечому осуджувала мене, в дечому підтримувала. Вдома чоловік питання бізнесу зі мною обговорювати не хотів, а з нею обговорював (і обговорює) все, всі дні народження в офісі, спільні походи на природу, на дискотеку (я його пускала всюди – довіряла!!!). От і виникли такі почуття. А вдома було не цікаво, сімейні будні... Після розмови чоловік сказав, щоб я дала йому час подумати, розібратися в своїх почуттях. Я сказала, що якщо він обирає нас – то вона повинна піти із роботи. Він сказав, що в будь-якому випадку вона з роботи не піде, вона цінний працівник, багато зробила для його фірми, і робота не повинна страждати через те, що він в неї закохався. І чому вона повинна втрачати роботу, вона ж невинна – це він її перший почав завойовувати. А в мому розумінні – це було не завойовування, а бажання втекти від домашніх клопотів, а вона була рада старатися, бо її особисте життя не складалося. І вдвічі образливіше, що вона знала мене, знала, що вдома я з маленькою дитино, а вона з ним все одно. Через тиждень сказав, що хоче поїхати сам відпочити і розібратися в собі – і поїхав на тиждень в Єгипет сам! Звідти писав, дзвонив, казав, що любить нас, скучає за нами, питав, які привезти подарунки. А потім коли приїхав, як виявилось, він поїхав одразу не додому, а вона його зустріла і він віддав їй подаруночки, які вона просила, щоб він привіз їй із Єгипту і про які він не хотів, щоб я знала. Вдома сказав, що він нас любить, що прийняв рішення залишитися з нами, що любить все-таки нас. І тепер каже, що мене також любить. Але я в той же вечір прочитала смс на його телефоні. Де вона пише: «Я вірю, знаю, що ти мене любиш, але не розумію, що сталося, ти мене вже не хочеш як раніше? Але я буду чекати твого остаточного рішення і пробувати будувати своє щастя без горя». Тоді я йому не сказала нічого, а на наступний день сказала, що я готова простити заради нас, заради дитини, заради того, що в нас було і може бути. Але він повинен тоді сказати їй, що він все таки обрав нас і що любить нас. І вона повинна піти з роботи, бо доти ми спокійно і щасливо жити не зможемо. Він сказав, що все добре, що я з вами. Що ти від мене хочеш. Це ж їй зараз важко, вона сама, це вона страждає. І що вони !!! прийняли рішення, що він повертається в сім’ю і пробує будувати своє життя, а вона пробує будувати своє. І що я повинна робити як розумна жінка і не вчиняти скандалів, бо він швидше піде від того, що я буду його пиляти, а не від того, що вона завжди біля нього. Він повторив, що все добре, я вас люблю (тобто мене і дитину) і буду з вами. І ще казав, що жаліє , що мені все розказав, каже, що це була його велика помилка. І взагалі для чого я провокую його на якісь кроки – вона мудра, а я поводжусь як дурна. Він же ніколи не казав, що піде із сім’ї. І щоб я їй не дзвонила і не говорила з нею, бо буде тільки гірше, він взагалі піде. Їй зараз дуже важко і я не повинна її мучити. Не повинна дзвонити і казати, що він вибрав нас. Щодо мене, тож він сказав, що він із нами і любить нас, і взагалі зазначив, що я зараз гарніша від неї (я собі почала приділяти більше часу, але знову ж таки тоді страдає дитина, бо я відповідно займаюсь собою, а не дитиною). Хоча загалом я й сама знаю, що я від неї гарніша. Правда я вважаю, що я зробила одну помилку – я з нею один раз говорила (тільки дізналася про все), і зрозуміла, що це нема з ким говорити, бо мало того, що вона всю нашу розмову одразу переказала чоловіку, то ще й перекрутила. Вона сказала, що боролася із своїми почуттями, але вона його кохає. Вона не спить, молиться до Бога. Я її спитала, до якого вона Бога молиться, що вона просить: щоб дитина росла сиротою, щоб розбилася сім’я – вона мені сказала, не бий на жалість. Я спитала, чи вона ходила до сповіді, вона сказала, що до сповіді не ходить. Вона сказала, що дасть час йому подумати, не буде з ним спілкуватися, нехай вирішує, а сама дзвонила і писала йому, крім того, що з ним весь час бачилася на роботі. Я в цій брехні жити не можу, я розумію, що вона з ним цілий день на роботі, додому чоловік приходить пізно 9-10 год вечора, як так може бути? Я не знаю, чи він дійсно працює чи він із нею. А зараз я мовчу. Вдома і справді все наче спокійно – пройшов тиждень, але я розумію, що так не може бути. Як вона може залишатися на роботі? Що я можу зробити? Терпіти і чекати?! Чи ставити ультиматуми? Мій чоловік дуже впертий, але водночас м’який і добрий, він завжди казав, що не буде підкаблучником – і тому багато вчинків робив мені на зло. Я боюсь, якщо я зараз почну ставити ультиматум, то це буде тільки гірше. Чи відпустити його до неї? Але я розумію, що він все-таки мене любить також, у нас є дитина, яка я хочу, щоб росла в нормальній повноцінній сім’ї, а не мала тата на вихідні, ну і його я люблю також дуже, незважаючи на ту образу і біль, що він мені приніс. Прохання дати пораду якомога скоріше, бо так жити далі я не можу. Жінка, 27 років

Відповідь:

Мы понимаем ваше замешательство, но в такой ситуации трудно ожидать, что все будет так, как хотелось бы. Если ваш супруг после раздумий все таки выбрал вас – это уже хорошо и это важно принять и помочь ему в этом, тем более потому, что вы хотите сохранить семью. Мы за сохранение брака и семьи, потому ободряем вас: не сдавайтесь!
Но чтобы понять, как лучше действовать, давайте посмотрим на отношения более внимательно. Может это будет выглядеть несколько технически, а не эмоционально, но это важно, чтобы понимать что делать. Отношения можно сравнить со стулом, стоящим на четырех ножках. Если все четыре ножки крепкие – то на таком стуле сидишь уверенно и безопасно. Эти четыре ножки и есть четыре основных элемента отношений:

  1. Любов
  2. Уважение
  3. Доверие
  4. Понимание.

Только вы и ваш муж можете оценить, какие из этих четырех элементов в ваших отношениях были крепкими ранее, а какие нет. Оценка ваша и его могут сильно отличаться. Сейчас в ваших отношениях, очевидно, кризиз. Что-то сломалось в вашей семье! Возникает вопрос: что нужно восстанавливать, чтобы не произошел полный крах? Мы можем ошибаться, но в такой ситуации естественным для вас будет вопрос доверия (доверие – это самый хрупкий элемент)! Хочется, чтобы муж сделал все возможное для восстановления доверия, но для его восстановления нужно время и действия с его стороны. Уверенность в том, что муж только с вами, даст вам возможность расслабится, но этого нельзя достичь самостоятельно без его активного участия. Помните, что всякая попытка ускорить этот процесс (ультиматумы, контроль, допросы…) может вызывать в нем реакцию противления, что вы в принципе и наблюдали раньше. В той степени, в какой вы нуждаетесь в доверии к нему, он не меньше чем вы нуждается в том, чтобы вы ему доверяли. Здесь вы можете идти навстречу друг другу. Возможно, кто-то из вас будет идти быстрее, а кто-то медленнее, но важно продолжать идти!
Но есть другие три области, которые не должны быть в пренебрежении. Любовь – это самая выносливая из них, но и она нуждается в заботе. Мы надеемся, что вы понимаете то, что любовь – это и чувства и служение потребностям любимого иногда и вопреки чувствам.

Что касается уважения: часто это самый пренебрегаемый элемент в отношениях.

  • Принимаете ли вы мнения, чувства, решения друг друга?
  • Вы позитивны или негативны в большинстве своих оценок друг друга?
  • Воспринимаете ли вы то что делает супруг для вас как должное или благодарите и хвалите его за это?
  • Даете ли вы ему право принимать решения не оглядываясь на то, что вы об этом подумаете, даете ли ему право на ошибку?

Вы должны знать, что для мужчины уважение – более важно, чем любовь.

Ну и конечно понимание. Понимание требует более всего усилий над собой, так как часто нам гораздо легче говорить, чем слушать. Задайте себе вопросы:

  • Знаете ли вы интересы своего мужа (помимо работы) и участвуете ли в них?
  • Интересуетесь ли вы его внутренним миром: ценности, мечты, страхи, его жизненный опыт и значение этого опыта для него?
  • Может ли кто-то пытался понять его больше чем вы?

Возможно, причина того, что так случилось, в одной или нескольких из этих областей, которые нарушены в ваших отношениях. Но если вы вместе хотите восстанавливать ваши отношения рекомендуем, пройти бесплатный онлайн курс “Любовь и уважение” на нашем сайте, который поможет вам не фокусироваться только на прошлом, а двигаться вперед. Также чтобы для вас лучше понять то, в чем нуждаеться ваш супруг – вы можете вместе пройти тест «5 потребностей мужчины и женщины», который также покажет вам те области, в которых вы можете служить нуждам вашего супруга, а он вашим, строя ваши отношения.
Если говорить не только о психологическом, но и о духовном аспекте вашей проблемы, то важно помнить, что в жизни людей действуют такие же абсолютные установленные Богом законы, как и в физическом мире. На пример, это «закон сеяния и жатвы». Мы пожинаем то, что сеим. Сея доброе семя – вы пожнете добрый плод, а сея злое – злой. Незнание или пренебрежение духовными законами часто ведет нас поражению. Поэтому принципы, о которых мы говорили выше – это не заборы, ограничивающие нашу свободу, а направление, в котором важно двигаться, чтобы не заблудится! Слабость, присущая каждому человеку, нуждается в силе, способной сделать нас лучше и ее может дать нам только Бог. Бог предлагает вам направление и свою поддержку строить свою жизнь так, чтобы потом ни о чем не жалеть. Просите Его поддержки и помощи в том, чтобы сохранить и укрепить вашу семью. И помните: Он всегда с Вами и обязательно ответит на ваши молитвы.
Мы за вас и вашу семью. Успеха и мудрости Вам!

Чи була дана стаття корисною для вас?

Так
Ні
Також вас можуть зацікавити
  • Elena Ageeva

    Друзья проходили в реабцентре Воссор http://spasinnya.com/ru/centr-reabilitaciyi тел 095 533 97 42, 063 357 60 20 и 096 958 96 76.

    • Prashur Igor

      Проходил там реабилитацию, очень крутой ребценр))

Вам також можуть бути цікаві книги
Дізнавайтесь про новини вчасно