Потрібна допомога?

Консультації

Маєш проблеми в сім’ї? Ми тут, щоб допомогти! Безкоштовні поради професійних сімейних консультантів з питань стосунків і подружнього життя!

On-line консультація

Чоловік занадто опікає і контролює сина. Що робити?

Доброго дня. Мені дуже сподобався ваш сайт і я дуже надіюсь на Вашу допомогу. Спочатку про мою сім’ю: у нас з чоловіком 2-й шлюб (в обох). Від першого шлюбу у нього є хлопчик 13 років (який живе з нами) та у мене є двоє дітей від першого шлюбу (старший мій син вже самостійний, а молодший – хлопчик 16 років також живе з нами, але зараз навчається за кордоном по програмі обміну). Пів року назад у нас народилась спільна дитина. Ситуація наступна: син чоловіка (назвемо його Андрій) – хороший хлопчик, абсолютно не агресивний і проблем такого плану наразі немає (незважаючи на підлітковий вік). Мати його влаштовує свою долю закордоном (має нового чоловіка та живе там постійно), спілкується з сином 2-3 рази в тиждень по телефону, або ж по SKYPE. Грошей на його утримання не висилає (іноді тільки дещо з одягу для нього). Андрій – інтелектуально дуже розвинена дитина (як на мене), але він дуже неорганізований та неуважний. Майже щодня він щось губить, забуває, ламає і т.д. і все це ніби й ненароком. У нього потрібно перевіряти все: від того, чи він почистив зуби та обрізав нігті, чи він поїв, чи заповнений щоденник і складені книжки до школи (і це в 13 років!). Андрій знаходить тисячу причин, щоб не сісти за уроки, або не виконати те, про що домовлялись до останнього. Всі вихідні в нас «робляться уроки і прибирається його кімната». Вже немає ніяких сил. Проблема ще й у тому, що батько його (мій чоловік) дуже відповідальна людина і досить педантична. Він дуже важко переносить ці «невдачі» сина і по-своєму намагається йому допомогти: нагадуваннями, зауваженнями, похвалою, виділенням кишенькових грошей і т.д. Але таке враження, що Андрію все це все одно. Його цікавить тільки комп’ютер та телевізор. Чоловік пробував обмежити його користування комп’ютером та телевізором (коли він дивиться телевізор, він нічого не бачить і не чує взагалі, що навкруги робиться), спочатку по-доброму, попросивши не вмикати, поки не зробить уроки, але Андрій не в силах справитись з своїм потягом до комп’ютера та ТВ, тому прийшлось забрати комп’ютер з його кімнати. Коли я кажу чоловіку, що Андрія необхідно "відпустити" і дати можливість самому себе обійти та подумати на рахунок різних ситуацій (я маю на увазі справитись з ними самостійно) – чоловік каже мені: «Якщо я не проконтролюю, то Андрій піде без шапки (а може й без портфеля), брудний і голодний в школу...». Я також вже не знаю як себе вести: постійно робити зауваження і нагадувати все я не хочу (не хочу, щоб він мене зненавидів, та й вважаю, що це не виховує самостійність). Ми просто не знаємо, що робити? Мені дуже шкода чоловіка, тай себе також – це постійні нерви. У мене теж двоє дорослих синів, але я ніколи їх настільки не опікала, і вважаю, що така опіка надмірна, але як же бути далі? Що буде з Андрієм через 1-2 роки, а коли піде навчатись далі? Андрій каже, що напевне піде поступати в морське військове училище ( можливо це саме той варіант, який йому допоможе самому за себе думати і вирішувати свої елементарні питання самостійно). І ще на останок хочу сказати, що надмірна опіка старшого сина-підлітка чоловіком мене останнім часом просто дратує: весь час контроль, розмови, умови і т.д. У нас скоро взагалі не залишиться часу для нас та нашої спільної дитини (всі вечори, всі вихідні, відпустки і т.д. – постійно тільки Андрій, Андрій, Андрій і його несамостійність та неорганізованість). Порадьте, будь ласка, як бути далі, вся надія на вас. Дякую за увагу! Жінка, 37 років

Відповідь:

Частично такое поведение сына обусловлено его темпераментом, а не только недостатками воспитания. Для таких детей внимание к ним важнее, чем к другим детям. Действительно, внутренняя самоорганизация таких людей нуждается во внешнем стимулировании. Конечно, вы правы в том, что контролировать абсолютно каждый шаг каждую минуту жизни такого ребенка не стоит. Для вашей семьи важно знать, что такие дети становятся более организованными в кругу людей, где есть дисциплина общая для всех. То есть общие правила, которых придерживаются все члены семьи.

Пытались ли вы направить сына в спортивные секции или какие-либо занятия и кружки, которые с одной стороны были бы интересны ему, а с другой – развивали бы его самоорганизацию. Чем меньше «свободного» времени у него будет – тем лучше.
Кроме этого также важно найти время, чтобы отец мог регулярно проводить особое время с ним, но так чтобы это было для него интересно. Это не означает контролировать и упрекать его по вечерам или с утра. Это то время, которое они могут проводить качественно вместе как отец и сын. Возможно, ребенок пытается также компенсировать нехватку такого времени за счет привлечения внимания к себе посредством невнимательности и растерянности.
Рекомендуем вам с супругом прочесть «Дети: границы, границы» Генри Клауда и Джона Таунсенда, которую вы можете бесплатно скачать на нашем сайте в разделе «Книги по воспитанию детей». Эта книга более полно откроет вам эту область. Мудрости и успеха вам!

Чи була дана стаття корисною для вас?

Так
Ні
Також вас можуть зацікавити
Вам також можуть бути цікаві книги
Дізнавайтесь про новини вчасно