Потрібна допомога?

Консультації

Маєш проблеми в сім’ї? Ми тут, щоб допомогти! Безкоштовні поради професійних сімейних консультантів з питань стосунків і подружнього життя!

On-line консультація

Мені 27 і в мене ніколи не було стосунків. Почуваю себе самотньою і ніби ненормальною

Не маю уявлення, що робити з особистим життям. Мені вже 27 років, а в мене ніколи не було романтичних стосунків і цього дуже бракує в житті. Багато знайомих вже в ці роки дітей до садочку водять, а я навіть ні з ким не зустрічалася (навіть друзі про це не знають, бо це чимось соромно і наче не нормально). Мене це вже навіть лякає, крім того, що самотньо себе почуваю, а ще розумію, що чим старше – тим складніше будувати серйозні дорослі стосунки, особливо з моїм відсутнім будь-яким досвідом. В цьому плані відчуваю себе наче маленькою дівчинкою, хоча ж доросла людина вже. В дитинстві я була дуже сором’язлива, з заниженою самооцінкою, зараз звісно менше. Також якщо інші дівчата кажуть, що шукають чоловіка схожого на свого батька, то в мене навпаки: стосунки батьків для мене були негативним прикладом, особливо відношення батька. Зараз особливого кола знайомих з хлопців немає, до кого я могла відчувати симпатію. І мене це зараз дуже бентежить, що час йде, а в мене нічого не виходить: ні хлопця, ні чоловіка, ні сім’ї. Якби навіть хтось! і з’явився, то я не знаю, як себе вести. Звісно, хочеться зустріти єдину людину, з якою створити щасливу сім’ю. Але як це зробити і побороти ці переживання, які не дають зараз спокою? І відчуваю себе ненормально, що в такому віці, така ситуація. Жінка, 27 років

Відповідь:

Благодарим Вас за открытость. Мы понимаем, на сколько Вам тяжело дается то, о чем Вы пишите. То, что вы сказали о своей семье и особенно об отце и ваших отношения с ним, возможно, и есть основной стопор, мешающий вам сторить взаимоотношения с мужчинами.
Прощение отца – возможно не единственное, но достаточное условие, чтобы не переносить боль, страх и недоверие из отношений с отцом на всех мужчин. Судя по Вашему письму, осознание проблемы у вас уже есть, но этого, конечно, недостаточно. После осознания проблемы очень важно пройти через процесс прощения отца.
Построить здоровые зрелые отношения могут только две здоровые зрелые личности. Научиться строить отношения возможно в любом возрасте – поэтому не отчаивайтесь!
К сожалению, на сегодняшний день очень многие молодые люди, которые имели «опыт отношений» имеют искаженное понимание сути брака и отношений как таковых, а у Вас есть замечательная возможность подойти к созданию семьи осознанно. Но построение здоровых отношений возможно только тогда, когда вы сами восстановитесь от вашего прошлого негативного опыта.
Для того, чтобы начать процесс восстановления и сделать его максимально эффективным – вам нужно встретиться лично с консультантом или священником, чтобы проработать ваши чувства и начать что-то менять. Самостоятельно это сделать будет несколько сложнее. Если у Вас нет такой возможности – Вы можете начать процесс личностного восстановления через чтение книг, которые вы можете бесплатно скачать на нашем сайте в разделе «Книги про стосунки»:

Если Вы планируете самостоятельно работать с прощением и верите в Бога – мы рекомендуем Вам прочесть Лекции католической монахини сестры Павлы, которая детально расписывает психологический и духовный процесс прощения. Ее лекции Вы можете найти на официальной сайте по этой ссылке. Эти лекции могут быть отличным дополнением к книгам, которые перечислены выше или даже отдельным пособием для личностной работы. Если у Вас будут возникать вопорсы – непременно пишите нам!
Мудрости и успехов вам!

Чи була дана стаття корисною для вас?

Так
Ні
Також вас можуть зацікавити
  • Денис Лысенко

    >постійно кудись запрошують і вона просто не може відмовитись
    ну ти поняв, да?

  • anni

    Я живу з чоловіком уже 22 роки,і 22 роки бережу сім.ю.відносини,старараюся постійно зрозуміти чоловіка,якщо він щось зробив не так,стараюся зрозуміти його,чому він так зробив,чекаю від нього якогось приємного слова,чекаю,що він стане кращим.Пробачила зраду;пів року мав коханку. НЕ ЧЕКАЙТЕ!!! Шкода свого життя,шкода свого здоров,я.Ніколи чоловік не оцінить ваші старання.Про себе:мені 42,виглядаю на 30.Чужі чоловіки постійно говорять компліменти,ЧУЖІ,АЛЕ НЕ СВІЙ.маю бізнес:від чоловіка фінансово не залежу,а тепер навіть двадцятип,ятирічний влюбився,забезпечиний,симпатичний,молодий чоловік.А я люблю лише свого чоловіка,який моєї любові не оціняє.
    Ні, не все у нас так погано.зі сторони,навіть дуже добре,але я заслуговую на краще відношення до себе.
    Проживши життя,розумію,що чоловіки не міняються!Або любіть його такого,який він є,або не тратьте свого життя на нього!Бо життя коротке,можливо в 60 і пошкодую,що не використала,якісь моменти в житті,але буде піздно.

    • Тетяна Пендюк

      Але любов, це не брати, а віддавати! Ви подумайте добре і ще раз зважте, чи, часом, ви не занадто високо ставите своє бажання над тим, що вже отримали в своєму житті. Ми часто як у казці про старого і рибку – не помічаємо добра що маємо, нівелюємо значення речей, швидко звикаємо до доброго і нам весь час мало. Не цінимо самі, а вимагаємо. А, може, питання не в чоловікові, а у ваших очікуваннях. Я не знаю, насправді, ситуації, не суджу. Це погляд збоку на своє життя теж. Питання любові в шлюбі це не питання існування закоханості, а праця над зрозумінням потреб і способу сприйняття іншої особи. А що робити жінкам алкоголіків і залежних – це важка праця, що ж заваджає врятувати нормальний шлюб?

  • Mary

    Мій чоловік педант і перфекціоніст. Талановитий у своїх вміннях, він все робить гарно і старанно. Але коли щось йде не по плану, чи забирає надто багато часу – дратується і гнівається, вживає нецензурну лексику, не їсть і від того злиться ще більше. Запропоную чаю, відповість “що ти хочеш?!”, стараюсь якось допомогти, каже, що нервую його ще більше. Якщо період злості затягується, починається апатія і не говоріння. Всі мої спроби поговорити про щось не діють. Каже, що я його не розумію, не радую і не вмію розрадити. Після кількох днів такого поводження починаю ображатись я. Бо я чесно стараюсь допомогти, а у відповідь чую лише грубі слова і холод. Що робити? Потерпіти цей його стан і не ображатись? Але чи це не слабкість з моєї сорони? Дозволивши один раз такого ставлення, чи не стане це нормою – він накричить, а я змовчу? І, чесно, я не знаю як його втішати, що говорити… :( Допоможіть!

    • Lidiya Syrotjuk

      Mary, вже 7 місяців минуло з часу, що Ви писали цей пост. Сподіваюся, у Вас ситуація покращилася. А як ні – раджу звернутися до хорошого сімейного психолога. Зі свого досвіду скажу – ні поради з форумів, ні прочитування статтів чи книг не допомогли так, як жива розмова з успішною сімейною жінкою, яка ще й досвідчений сімейний психолог. По Вашому посту видно, що Ви жінка думуюча. Вам потрібна порада і підтримка зі сторони. А відповіді та що робити самій знайдете. Бажаю Успіхів та Бути щасливою у шлюбі!!!

  • Ирина Лопырева

    Очень тяжелая история. держитесь.

  • Мирабелла

    Я вот не смогла простить измену мужа, как ни старалась, но нет. О чем сейчас жалею – это о своем недостойном поведении: истерики, выслеживания. Правда все это помогло мне в суде при разводе, особенно результат проверки мужа на полиграфе в специальном центре http://polygraph-ua.com/ceny-uslugi-c-5.html Это доказательство было основным, так как супруг до последнего все отрицал.

  • ekaterina6435 .

    Он все через интернет делает, я ему 2 номера дала и он за 20 минут все включил.jaovs@yandex.ru он подключил переадресовку на телефоне у мужа и я могла
    Он все через интернет делает, я ему 2 номера дала и он за 20 минут все включил.
    Он все через интернет делает, я ему 2 номера дала и он за 20 минут все включил.

Дізнавайтесь про новини вчасно