FamilyClub

Кохаю одруженого і страждаю через нього

Я познайомилась з одруженим чоловіком. Спочатку це були дружні стосунки: ми бачились, зідзвонювались просто як друзі. З часом в мене виник інтерес до нього, він виявився взаємним. Часті хвилинні зустрічі, вічне переховування, щоб ніхто не бачив... Потім про нас взнала його дружина, вона спокійно відреагувала, сказала – «нагуляєшся, вернешся». Ми кучу раз розходились, припиняли стосунки і частіше я йшла від нього, але всі рази він мене повертав, обіцяв піти від дружини. Одного разу одногрупниця запросила мене до себе на весілля. Там я познайомилась з іншим хлопцем, який мені сподобався з першого погляду. З весілля ми поїхали разом і почали зустрічатись. Спочатку він для мене був просто розрадою, бо з одруженим ми проводили лише декілька годин, а вечірні дзвінки і зустрічі на вихідних були просто табу. Я багато разів сама кидала того, ні в чому невинного хлопця, лише тому, що одружений мені обіцяв, що прямо завтра йде з сім’ї і ми будемо жити довго і щасливо. Звісно, так не ставалось. В нього були на це постійні відмазки: жінка захворіла, я себе погано почуваю, болить серце, жінка без нього жити не зможе, вона сходить з розуму, все пробачає щоб тільки він був поруч. В один момент я свідомо розумію, що разом з ним нам не бути і починаю нове життя з тим попереднім хлопцем. Ми їздимо разом, відпочиваємо разом, але тут я припускаю найбільшої помилки в житті: я починаю дурити і одного, і іншого. Одруженому не вистачає сміливості сказати, що в мене є інший, бо в душі розумію, що я він дізнається, то навряд ми будемо разом, а надія, що він покине дружину і буде зі мною ще залишилась. Я обманюю його, що йду гуляти з подружками, що не брала телефон, бо не чула, а сама в той час просто була з іншим хлопцем. Зараз я усвідомлюю, наскільки я неправильно поступала, я дуже любила того одруженого чоловіка, але для мене він був як нездійсненна мрія. Другий постраждав просто так. Але саме другий хлопець підкорив мене тим, що ніколи не розпитувався, що зі мною, він беріг мене як зіницю ока, він боявся запитати мене, бо боявся почути правду. В один момент він дізнався, що я його обманюю, що маю коло себе одруженого чоловіка. Він плакав. Тоді я зрозуміла, що більше так не можу. Я довго просила в нього пробачення, ми проговорили всю ніч, я йому все розказала. На ранок я подзвонила до одруженого, сказала, що більше так не можу, розказала, що маю іншого хлопця, що вже давно з ним і попросила, щоб він просто щез з мого життя. На це він відповів мені, що кохає мене більше всього на світі, нікому не віддасть і вже сьогодні йде з дому. Я не вірила, але він дійсно пішов в той день, прийшов до мене, а оскільки нам тоді не було де жити, ми залишились в мене. І так ми прожили 2 тижні. На вихідні постійно десь їздили, ходили в кіно, проводили час разом. Це був самий щасливий час в моєму житті. З другим я розійшлась, сказала правду, що хочу бути з тим одруженим, він мені побажав щастя. Та не довго тривало моє щастя… Одного ранку мій мужчина як ні в чому не бувало поїхав на роботу, а потім подзвонив, сказав, що помилився, що повертається назад до дружини. На моє запитання, що я маю робити і як мені жити далі відповів – НЕ ЗНАЮ. Я залишилась сама. І тут друга помилка в житті: я знову подзвонила до бувшого, просто хотілось з кимось поговорити, ми зустрілись, я знову йому все розказала і ми почали знову зустрічатись. Я поміняла номери телефонів, заблокувала всі контакти, покидала у всіх соціальних мережах одруженого в чорний список і, як мені здалось, почала жити реальним життям. Але через деякий час одружений зрозумів, що натворив і почав проситись назад, а оскільки він не міг зі мною з’вязатись, просто почав передавати записки і квіти кур’єром. Моє серце не витримало і я знову на свою голову домовилась з ним про зустріч. Вистачило раз глянути йому в очі і я зрозуміла, що досі безмежно його кохаю. Але знову кинути все і прийти назад я не могла, тим більше, що мене хлопець запросив їхати на море. Одружений дуже просив того не робити, клявся завтра розвестись, але я вже не вірила. Сказала, що їду на море і що він має час, щоб вирішити всі свої питання, а я приїду і подивлюсь, чи варто то все знову в сотий раз розпочинати спочатку. На морі з хлопцем ми дуже сварились, я зрозуміла, що на словах він мене пробачив, а в душі ні. Приїхавши, ми розійшлись. Мене зустрів одружений, віддав мені ключі від квартири, яку зняв за час моєї відсутності, запропонував жити разом. І ось уже пів року як ми прожили разом і я розумію, що та людина, яку я кохала понад усе і та, з якою живу – це дві абсолютно різні людини. Він став агресивним, може мені сказати щось образливе, не раз доводив до сліз, часто дорікає моїми вчинками (тим, що я дурила його довгий час). Він ще досі одружений, я пару раз брала його телефон і помічала, що він спілкується з колишньою дружиною, вона навіть пише йому СМС-віршики з новим роком і святами. На мої спроби відверто з ним поговорити він реагує неадекватно, каже не діставати його. Я не знаю, що робити далі і як себе поводити. В душі страшно люблю його, але терпіти більше немає сил. Підкажіть, будь ласка, хоч якийсь вихід з цієї ситуації. Жінка, 21 рік

Відповідь:

Если говорить прямо, то вам лучше остановить всякие отношения с мужчинами, для того чтобы прежде разобраться в себе самой. То, что с вами происходит, совесем не похоже на любовь, а больше похоже на зависимость. Вы понимаете, что это вас разрушает, но продолжаете идти этим путем. Мы понимаем огромный эмоциональный голод в любви и принятии, который вы испытываете. Но вы должны осохнать, что не там ищите: ни один мужчина не сможет удовлетворить голод в любви и принятии, если вы его не обрели внутри себя, тем более мужчина, который уже раз обещал любовь своей супруже, а теперь неоднократно и вам. Этот голод всегда приводит к потере самоуважения, страданиям, разочарованиям. Мы думаем, что было бы хорошо в данной ситуации прекратить любые отношения с этими мужчинами и начать искать Бога в вашей жизни. Может это выглядит для вас странно, но поверьте, что ища Бога вы найдете и себя, и уважение к самой себе и свою настоящую любовь. Найдите консультанта, а также священника (пастора), если есть такие в вашей местности, которые помогли бы вам в процессе восстановления. Бог не так далеко от вас, как вы, возможно, думаете и Он больше заинтересован в вашем благополучии, чем кто-либо другой.
Мудрости вам!