Чоловік не може пережити інвалідність нашої дитини
Одружилась ніби з нормальною людиною. Завагітніла, були важкі пологи, травма дитини при родах призвела до важких наслідків: дитинка стала інвалідом, не сидить, не ходить, не розмовляє. Допомагала моя мама, чоловік практично ні, він до кінця не розумів, що трапилось, думав що все буде добре. Не працював, бо не хотів, а з фінансами допомагали тільки його батьки. І тут через рік я знову завагітніла. Чоловік зразу сказав, щоб я йшла на аборт. Я відмовилась, так як це для мене неприпустимо. Було важко під час вагітності, бо доводилось доглядати старшу донечку, не спати, носити її на руках,чоловік не допомагав, не хотів навіть коляску допомогти винести на двір або дитину винести по сходах. Останній місяць пішла жити до мами. Слава Богу, молодша дитинка народилась здоровою. Чоловік приходив лише під вікна в пологовий будинок, а коли я просила щось мені привести в роддом, то вислуховувала купу поганих слів, що він не має часу ,бо якраз було свято і він хоче побути з друзями. Я розуміла, що з двома дітками, які потребують 100% уваги я одна не впораюсь (старшій донечці потрібен постійний нагляд,бо у неї судоми, дуже часто плаче і не спить) і я попросила свекруху (вони дуже заможні люди) допомогти з нянею. Няня допомагала з дітками до 6:00 вечора, а потім починались проблеми. Щоб погодувати старшу дитинку треба, щоб чоловік сидів з меншою, а він відмовлявся, бо грав цілодобово на ком’пютері. Звичайно, мене це обурювало, адже він зовсім нічим не займається, тільки спить до 12 ранку, гуляє з друзями і потім до 3 год ночі грає на ком’пютері. Я починала просити допомоги. Коли до нього не доходило – кричала, пробувала таким чином, щось змінити. Потім зрозуміла, що це марно, адже в сварці він навіть міг мене вдарити. Тепер просто роблю все сама. Правда, на ніч він лишається спати з старшою донею, бо молодший не може без мене спати, а діти не можуть бути в одній кімнаті. Через це його мати його дуже виправдовує, адже він ночує з хворою дитиною і не може нормально виспатись, а те що він потім спить до обіду не рахується. Та я зі всім змирилась, але не можу справитись з постійними образами в мою сторону… Найменший привід і на мене лине дощ з такої брудної лайки, при чому його не стримують навіть люди в домі. Колись я була дуже горда і вважала, що найкраще відразу піти від такого чоловіка, а піти я не маю куди з двома дітьми. Живу на соціальну допомогу на дітей. Мені поки вистачає, але це ще пів року, а чоловік вважає, що я сама повинна забезпечувати дітей. Цікаво те, що при цьому він постійно каже, що дуже любить дітей і мене, і ніколи не відпустить і не віддасть мені дітей. Як жити з такою істотою? Я для себе вирішила, що буду просто ігнорувати, але він все одно знайде причину принизити мене, шторхнути. Піду на роботу і гроші зароблю, але шкода, що діти живуть в такій атмосфері. Впливу на нього не має ніхто. Що робити? Допоможіть! Жінка, 27 роківВідповідь:
Несмотря на всю трагичность вашего письма, хочется пожелать вам надежды и веры в то, что лучшее впереди, если доверить его Богу. Ваша ситуация очень сильно напоминает то, что происходит во многих семьях сегодня, а особенно там, где есть дети с ограниченными способностями. Мужчины редко самостоятельно справляються с тем, что у них родился такой ребенок . Они в большей мере не готовы принять этот факт, поэтому и реагируют бунтом или просто уходят из семьи. По статистике почти 80% мужей оставляют жен с детьми с ограниченными способностями. Ведь необходимо много мужества и мудрости, чтобы принять то, что произошло и переступив через чувства, принять ценность жизни и воспитывать ребенка.
Мы надеемся, что он искренен, когда говорит, что любит вас и детей, но он не знает, как справиться с тем, что происходит в его душе. А в душе может царить хаос: разочарование и страх, боль и гнев на всех. Возможно, игнорирование и грубость, которую он выливает на вас, и есть проявлениями этого состояния хаоса внутри него самого. Но это ни в коем случае не служит оправданием поведения вашего мужа. Ему, да и вам, как семье, могла бы очень помочь общение с консультантом или священником. К сожалению, многого просто невозможно сделать через переписку. Нет простых ответов в таких ситуациях.
Как вести себя вам? Вы сильная женщина и вами можно восхищаться, так как проходя через такие трудности жизни вы еще способны любить и воспитывать детей и пытаетесь восстановить отношения в семье. Понятно, что в данной ситуации трудно надеяться на поддержку супруга, пока он не примет факт того, что вы одна семья и бороться нужно не против друг друга, а против трудностей жизни. Но вам нужна человеческая поддержка, и понимание людей, находящихся в подобной вам ситуации или просто открытых к поддержке. Мы рекомендуем вам связаться с организацией имеющей опыт работы с родителями и детьми с ограниченными способностями. Для вас необходимо общение и возможность не только выживать, но и жить полноценной жизнью. Их адресc: mtuoffice@utel.net.ua Этот центр находиться в Житомире. Не теряйте надежды и не смотря ни на что, оставайтесь любящей мамой. Когда у вас будет больше душевных и духовных сил, тогда вы сможете обсудить с мужем то, что вы как женщина и жена нуждаетесь в его присутствии и заботе. Но пока просто не опускайте руки. В этом мире много хороших людей, которые могут вас понять и поддержать.
