Свекруха мене пилить і руйнує наш шлюб
Порадьте, як вернути чоловіка у сім’ю? Ми 3 роки жили у його батьків. Всі ці роки свекруха вчиняла істерики, що я дуже погана, що вона не може зі мною зійтися, бо я з нею не раджуся ні в чому, що я не називаю її мамою. Може було і так, бо я не сміла спочатку, а потім я зрозуміла свою помилку і змінила своє ставлення до неї. А вона далі мене їсть. Постійно мені каже: те не роби, се не роби, бо вона краще знає, а при істериці тоді каже, що я нічим не допомагаю, каже що я погана газдиня, бо не вимиті каструлі, а перед тим сама казала мені: «лиши, не мий - іди до дитини». Я маю сина, йому 7 місяців. Коли я була вагітна, вона вчинила істерику, коли я кормила грудьми – зробила істерику і все згадує те минуле. Я вже не можу так. Згадує мою маму, що вона проти нашої сім’ї з чоловіком, але на відміну від неї моя мама мовчить. Посварившись, вона каже, що їй стало легше, а не думає, що мені дуже погано стає: я стала нервова, ще один привід для сварок. Я пішла від них, а чоловік каже: терпи, бо він за мною не піде, бо один син в них і він має бути з ними. Що робити? Невже вона просто ревнує? Бо каже, що це її син і він буде з нею, а ти роби, що хочеш. Жінка, 27 роківВідповідь:
Трудно понять такую реакцию матери мужа. Возможно, это ее способ вами манипулировать, но, очевидно, что она не приняла вас и не отпустила его. То, что ваш муж не готов оставить родительский дом, конечно, очень усложняет ситуацию. Жизнь с родителями никогда не проходит гладко, поэтому в такой ситуации нужно договариваться или разъезжаться. Если вы не можете найти общий язык с его матерью, то, конечно, лучше было бы жить отдельно и, возможно, вы правильно сделали, что переехали от нее. Но такой разъезд может иметь и негативное влияние на отношения с мужем и на будущее вашей семьи, если вы не обговорите с ним, что делать дальше.
Возможно ваш уход каким-то образом заставит мужа задуматься о необходимых переменах, поэтому продумайте, как вы видите дальнейшую совместную жизнь, какие действия вы ожидаете от него?
Вам важно быть чувствительной к тому, что для него полностью оставить мать – это очень сложный шаг и может это не столько его вина, сколько беда. Будьте уважительны и чувствительны к мужу, но и уверенны в том, что возвращаться к тому, так как было раньше, вы не хотите. Не пытайтесь угрожать или манипулировать! В таких вопросах важно быть терпеливым, но и последовательным, чтобы что-либо изменилось к лучшему.
Мудрости вам и терпения!
