Батьки втручаються в нашу родину – чоловік почав пити і пішов з дому. Як повернути чоловіка?
Порадьте, як я можу повернути довіру чоловіка? Ми одружилися 3 роки тому. Одружились тому, що я завагітніла, але попри це ми дуже кохаємо один одного. Від самого початку сімейного життя ми жили окремо від батьків, але мої батьки постійно втручаються в наші стосунки. Їх відношення до мене, як до дитини, стає просто нестерпним: бувало, я прийму власне рішення, а вони з обуренням питають, чому я не порадилась з ними. Вони хочуть знати скільки мій чоловік заробляє, постійно контролюють наше життя, хочуть, шоб ми постійно з ними їздили відпочивати, а якщо ми проти – вони ображаються. Батьки постійно намагаються мною керувати, говорять, що робити, а що ні. Я просто не витримую цього тиску! Вони не розуміють, що не треба втручатись в наше життя. Я намагалась їм якось по-доброму пояснити це, але вони не розуміють. Мої батьки заможні люди, а чоловік мій з бідної сім’ї. У мене таке враження, що вони не розуміють, чому він не може на даний момент заробляти стільки грошей, скільки мають вони. Моя мама постійно відказує на нього, що він мало часу проводить з дитиною, обурюється на те, шо ми з чоловіком на даний час не можемо собі дозволити поїхати на море. Мій батько (насправді він мій вітчим) і мама дуже багато мені дали в житті: а маю 2 вищі освіти, роботу і я дуже вдячна їм за це! Але я не знаю, як їм правильно пояснити, що я вже доросла людина, і що я проти їхнього втручання в мою сім’ю. Як сказати їх про це так, щоб не образити їх? Моя основна проблема в тому, що через втручання батьків, чоловік часто почав випивати і батьки постійно говорили, що він алкоголік, переконували, буцімто він не дорожить родиною, ніби він мені не пара. Батьки прагнуть, щоб я чимскоріше покинула чоловіка і «не псувала собі життя». Якось я не витримала цього тиску і вигнала свого чоловіка з дому. Він повернувся, але потім продовжувалось те саме, і я його прогнала вдруге. Після цього я сама зробила крок на зустріч і хотіла його повернути, адже я розумію, що мені ніхто не потрібен, окрім нього. Він каже, що любить мене, але втратив до мене довіру. Він думає, що якщо повернеться до мене, я знову його прожену. Він каже, що в нас все буде добре лише тоді, коли батьки перестануть втручатись в наше життя. Інакше він так жити більше не зможе. Я дуже хочу повернути його довіру і його самого! Хочу зберегти нашу сім’ю! У нас росте донечка. Чоловік каже, що і досі кохає мене, але не може почати довіряти мені знову. Я готую себе до того, щоб сказати батькам, щоб вони нарешті перестали лізти в нашу родину, але хочу знати, як це правильно зробити? І чому я почуваюсь винною перед ними? Я дуже хочу повернути чоловіка і його довіру! Допоможіть будь ласка. Жінка, 24 рокиВідповідь:
Как и многие молодые семьи, которые сталкивались с вмешательством родителей, вы стоите перед серьезным выбором. Этот выбор определен конкретным Библейским законом: “оставит человек отца и мать и прилепиться к жене своей”. Если этого не сделать – строить семью становиться очень сложно, а иногда и просто нереально. По видимому, ваши родители не могут принять факт, что Вы «отлепились» от них. Возможно, они не доверяют вам и не уважают ваш выбор, но уже поздно это исправлять. То, что вас мучает чувство вины, свидетельствует о том, что и вы эмоционально не отделились от родителей. Чаще всего такое случается, когда любовь родителей к ребенку была условной. Не смотря на все это, мы не сомневаемся, что ваши родители желают вам добра, но не знают, как правильно проявить свою любовь к вам. Все в ваших руках! Мы верим, что вы в силе изменить сложившеюся ситуацию.
Доверие между вами и вашим мужем нарушено, но его можно и нужно восстановить. Только после того, как вы радикально откажитесь от их всяческой “поддержки” родителей, вы дадите возможность своему мужу увидеть, что вы лояльны к нему больше, чем к своим родителям. Конечно, они вложили в вас много и помогли вам стать тем, кто вы есть сейчас, но не дает им права вмешиваться в вашу семью. Лучше всего сказать им, что вы благодарны им за их вклад в вашу жизнь, но сейчас вы хотите сами научится строить свою семью и их поддержка вам мешает в этом. Пусть вас ничего не пугает! Если вы хотите бороться за вашу семью – непременно боритесь.
Желаем смелости и мудрости вам!
