Консультації

Чи варто першому миритись?

Відповідь:

Перші пів року шлюбу – це дуже непростий і важливий період для подружжя. В цей час вибудовуються правила та традиції в молодій родині, приходить усвідомлення нових ролей та обов’язків. Наявність конфліктів – це, по суті, не є погано. Конфлікти показують динаміку стосунків, наш рух вперед на зустріч один одному.
Звичайно, нас занепокоїли ваші слова про «безжалісність, брехливість та алкоголь». В чому проявляються ці речі? Це більше ваші почуття чи реальні факти? Ви мало пишете про це, однак це дуже важливі та небезпечні характеристики. Для того щоб такі речі змінилися в людини має пройти глибока трансформація, яке може зробити тільки Бог, що практично і є самим більшим що йому та вам потрібно. Ви також говорите, що ваш чоловік рідко йде перший на примирення. Дуже важливо зрозуміти, що дуже рідко, тільки одна сторона є винною в поганих стосунках. Тому в нас є питання: чи був ваш чоловік таким і до шлюбу, чи це з’явилось тільки після вашого одруження? Якщо він був такий до вашого шлюбу, тоді, можливо, це частина його, характеру чи вплив виховання та традицій в його родині. Якщо його батьки не вміли вирішувати конфлікти, відверто розмовляючи один з одним, і не навчили цьому сина, сьогодні ваш чоловік, безумовно, відчуватиме в цьому важкість. Вирішувати конфлікти правильно, звичайно, можна навчитись, якщо докласти до цього зусиль.
Йти на примирення першому – це не погано! Можливо, вашому чоловікові за його темпераментом необхідно просто більше часу для того, щоб зробити перший крок? В будь-якому разі вам варто відверто поговорити з ним про це. Ви можете сказати про свої переживання, в жодному разі не звинувачуючи чоловіка в тому, що він першим не йде на примирення. Замість слів «Ти ніколи не йдеш на примирення» скажіть «Мені б хотілось, щоб ти частіше був миротворцем у нашій родині. Мені тяжко від того, що я мушу завжди робити цей крок першою». Ви також можете поговорити про те, як вирішувались конфлікти в ваших родинах між вашими батьками:
– Конфлікти вирішувались самі собою, «за замовчанням»
– Батьки завжди спокійно обговорювали конфлікти та проблеми, які виникали
– Чи траплялись скандали в вашій родині? Як часто?
– Хто зазвичай був ініціатором примирення в вашій родині – тато чи мати?
– Оцініть, на кого з ваших батьків більшою мірою схожий ваш особистий спосіб вирішення конфліктів: на вашого батька чи на матір? Як це проявляється?
Ці запитання допоможуть вам краще зрозуміти один одного.
Для нас також не дуже зрозумілими є ваші слова про те, що ваш чоловік «може залишати вас одну». Ви пишете, що «почуваєтесь йому непотрібною». Чоловік та дружина в шлюбі мають можливість збудовувати один одного як особистість, їм дана сила підбадьорення та мотивації один одного, підвищення самооцінки свого партнера. Однак ані чоловік, ані жінка не можуть створити в серці один одного почуття справжньої, істинної, цінності (значимості). Почуття значимості для людини дає усвідомлення власного Я – хто я такий / така? Навіщо я живу та існую? Відповіді на ці запитання дає людині тільки Господь, який створив людину з глибокою порожнечею в серці, яку заповнити може тільки Він один. Ми щиро радимо вам зростати духовно та шукати Бога в вашому житті. Переміни які ми впевненні стануться в вашому житті не стануть непомітними і для чоловіка. Не старайтеся поміняти його самі, але і не грайте по його правилах.
Радимо вам почитати книги: «Брак, где проходит граница?» Генри Клауда та Джона Таунсенда та «Любовь и уважение» Эмерсона Эггериха, які ви можете знайти на сайті в розділі Бібліотека.
Будемо раді продовжувати спілкування з вами, якщо ви бажаєте йти шляхом реальних змін в вашому житті.
Мудрості та послідовності вам!